Deformation of the content and destruction of Ukrainian-centric scientific studies under the conditions of the approval of the bolshevyks’ totalitarian state information policy (first third of the 20th century)

Автор(и)

  • Oksana Homotiuk Західноукраїнський національний університет

Ключові слова:

Ukrainian studies, «Ukrainization», Bolshevism, Marxism, totalitarianism

Анотація

The purpose of the work is to reproduce the intensity of Ukrainian studies during the period of the establishment of Bolshevism in Ukraine (the first third of the 20th century), to clarify the motives and methods of ideologizing Ukrainian science and education in the conditions of the establishment of a totalitarian regime, to reveal the contradictory nature of the policy of «Ukrainization» and its impact on the development of Ukrainian studies, the reasons for their collapse. It was established that the policy of «Ukrainization» was a chance for the development of Ukrainian studies in the conditions of the establishment of totalitarianism in Ukraine. In its context, the activity of M. Hrushevskyi and associates, the work of the structural units of the All-Ukrainian Academy of Sciences, was of epoch-making importance for the development of Ukrainian-centric studies, which completed the process of transforming Ukrainian science into a socially recognized phenomenon, which provided for the organic unity and integrity of the system of knowledge about Ukraine and Ukrainians.

Emphasis is placed on the contradictory consequences for Ukrainian studies of the policy of «Ukrainization» as a manoeuvre for the establishment of the Bolshevik regime in Ukraine, the introduction of a new worldview monoparadigm into science and education – Marxism-Leninism and the party-class interpretation of social and national development. However, the expansion of the sphere of use of the Ukrainian language, the creation of a network of national educational and cultural institutions, the training of scientific personnel, and the activities of the Academy of Sciences contributed to the development of the scientific foundations of Ukrainian studies.

Ukrainian studies activities of M. Hrushevskyi, K. Hrushevskyi, D. Bagaliy, M. Vasylenko, O. Germayze, O. Hrushevskyi, V. Danylevich, I. Zhitetskyi, V. Romanovskyi, M. Slabchenko, E. Tymchenko, V. Kharlampovych,

Yavornytskyi, the involvement of the young generation of scientists contributed to the progress of Ukrainian studies, the formation of its new centers, the concentration of efforts in the direction of working out the key problems of the history and culture of Ukraine, the integration of archaeological, historical, linguistic, economic knowledge about the ethnogenesis of the Ukrainian people, the uniqueness of its language, traditions and customs about national liberation competitions for independence and own statehood. The main achievement of this period was the development of new methods of knowledge, primarily sociological, and the development of synthetic knowledge about Ukraine and Ukrainianness. Involvement of a wide range of scientists in cooperation, expansion of the scope of scientific research, use of new archeographic information, a wide range of popularization of publishing products, and combination of scientific and research work with educational and pedagogical work were characteristic parameters of the activities of the institutions headed by M. Hrushevskyi. What was new was the study of southern Ukrainian issues and the development of other regional studies through the organization of sub-district commissions. The scientific concept of Ukrainian studies organically combined the development of knowledge about Ukraine and Ukrainians with the revival of national traditions and the assimilation of European values.

From the end of the 1920s and throughout the 1930s, the offensive of the command-administrative and repressive Stalinist machine intensified in Soviet Ukraine. All branches of Ukrainian studies were subjected to violence: Ukrainian history, philology, archaeology, ethnography, anthropology, art history, economic history, law, etc. Through bloody repressions, «purges», famine, and campaigns against «Ukrainian bourgeois nationalism», the so-called Marxist interpretation of Ukrainian life was established, its national values and peculiarities were levelled, the scientific school of M. Hrushevskyi was defeated, and his scientific scheme was rejected. Interference in the internal affairs of scientific institutions, the holding of elections to the National Academy of Sciences and the organization of its activities under strict party control, the transition to the total ideologization of all science, the deployment of a campaign to «expose enemies and pests on the cultural and scientific front», mass repressions against scientists, primarily Ukrainian studies, caused the collapse of Ukrainian studies. The elimination of «Ukrainization» caused the deformation of the content of Ukrainian studies, and the spread of totalitarianism and mass repressions led to their final curtailment and ban in the USSR, which led to a change in geographical emphasis in favour of the diaspora.

Біографія автора

Oksana Homotiuk, Західноукраїнський національний університет

доктор історичних наук, професор,

декан соціально-гуманітарного факультету 

Посилання

Вернадский В. Научная революция и философия. Философские мысли натуралиста. М., 1988. 410 с.

Єфремов С. Українознавство. К., 1920. 120 с.

Попович М. Нарис історії культури України. К.: АртЕк, 2000. 727 с.

Скрипник М. Донбас і Україна. Скрипник М. Статті і промови з національного питання / Упоряд. І. Кошелівець. Б. м., 1974. С. 10–15.

Ісаєвич Д. Модерні єзуїти, або перемога української стихії. З нагоди виставки книг в Празі. Нова Україна. 1925. № 2–3. С. 133.

Лазарович М. Ілюстрована історія України: Короткий курс лекцій. 3-тє вид., перероб. і допов. Тернопіль: Джура, 2007. 470 с.

Скрипник М. Есперантизація чи українізація. Скрипник М. Статті і промови з національного питання / Упоряд. І. Кошелівець. Б. м., 1974. С. 185–192.

Скрипник М. Нові лінії в національно-культурному будівництві. Статті і промови з національного питання / Упоряд. І. Кошелівець. Б. м., 1974. С. 201–229.

Калакура Я. Українська історіографія: Курс лекцій. К.: Ґенеза, 2004. 495 с.

Ф. 1. Центральний Комітет Комуністичної партії України. Відділи Центрального Комітету КП(б)У. Оп. 20. Спр. 2247. Протоколы заседаний Комиссии Политбюро ЦК КП(б)У по украинизации и приложения к ним. Протокол проверки знаний украинского языка работниками аппарата ЦК КП(б)У. Список членов Комиссии и подкомиссий Политбюро ЦК КП(б)У по украинизации (02. 02. 1926 – 20. 12. 1926 гг.). 167 арк.

Ф. 166. Народний Комісаріат Освіти УСРР. Оп. 4. Спр. 231. Постанови, положення, обіжники та виписки з протоколів Раднаркому СРСР та УСРР, ВУЦВКу і Укрекономради про роботу наукових установ України, встановлення українського правопису, українізацію учбових закладів та охорону культурних цінностей (9 травня 1924 р. – 27 вересня 1927 р.). 169 арк.

Ф. 166. Народний Комісаріат Освіти УСРР (НКО УСРР). Оп. 2. Спр. 450. Матеріали про підготовку та проведення І Всеукраїнського наукового конгресу, з’їзду Російської асоціації фізиків, Всеукраїнського з’їзду по краєзнавству в м. Києві, Всесоюзного з’їзду астрономів в м. Харкові, з’їзду по вивченню продуктивних сил і народного господарства України та проекти положення про І-й з’їзд у справі вивчення продуктивних сил та народного господарства України, І Всеукраїнський науковий конгрес, протоколи, звіти організаційних комітетів, доповідні записки, програми, кошториси та пояснюючі записки до них. Список членів ІІ з’їзду російської асоціації фізиків в м. Києві (18 вересня 1921 р. – 8 грудня 1925 р.). 194 арк.

Збірник узаконень та розпоряджень робітничо-селянського уряду України (ЗУ України) за 20-ті рр. ХХ ст. К., 1923. Ч. 29. 680 с.

Ф. 1. Центральний Комітет Комуністичної партії України. Відділи Центрального Комітету КП(б) У. Оп. 20. Спр. 2251. Проект резолюций Комиссии Политбюро ЦК КП(б)У по украинизации об украинизации народного просвещения на Украине. Отчеты, таблицы Народного комиссариата просвещения УССР в Комиссию Политбюро ЦК КП(б)Упо украинизации о состоянии украинизации в институтах, техникумах, школах в 1923–1926 гг. 31. 12. 1923 – 31. 12. 1926 гг. 100 арк.

Ф. 1. Центральний Комітет Комуністичної партії України. Відділи Центрального Комітету КП(б)У. Оп. 20. Ч. ІІ. 1924–1930 рр. Спр. 1978. Обзор информационно-статистического отдела ЦК КП(б)У о проведенной работе по украинизации за период от VIII Всеукраинской партийной конференции до IХ сьезда КП(б)У. 1925. 88 арк.

Баранівський В. Філософсько-методологічні засади українознавства. Збірник наукових праць Науково-дослідного інституту україно¬знавства / За заг. ред. П. П. Кононенка. К.: Міленіум, 2004. Т. ІІІ. С. 26–34.

Ф. 1. Центральний Комітет Комуністичної партії України. Відділи Центрального Комітету КП(б)У. Оп. 20. Ч. ІІ. 1924–1930 рр. Спр. 1978. Обзор информационно-статистического отдела ЦК КП(б)У о проведенной работе по украинизации за период от VIII Всеукраинской партийной конференции до IХ сьезда КП(б)У. 1925. 88 арк.

Ф. 1. Центральний Комітет Комуністичноїпартії України. Відділи Центрального Комітету КП(б)У. Оп. 20. Спр. 2008. Циркулярные письма, проекты постановлений ЦК КП(б)У, СНК УССР, тезисы докладов, обзоры, справки партийных, советских, комсомольских органов и учреждений по вопросам народного образования, деятельности Главполитпросвета, подготовке специализированных кадров народного хазяйства. В деле имеется докладная записка Наркомпросса УССР «О реорганизации Украинской Академии наук» (12. 01. 1925 – 17. 12. 1925). 212 арк.

Скрипник М. Есперантизація чи українізація. Скрипник М. Статті і промови з національного питання / Упоряд. І. Кошелівець. Б. м., 1974. С. 185–192.

Скрипник М. Національне питання і Червона армія. Національна політика на Україні. Скрипник М. Статті і промови з національного питання / Упоряд. І. Кошелівець. Б. м., 1974. С. 47–53.

Ф. 1. Центральний Комітет Комуністичної партії України. Відділи Центрального Комітету КП(б) У. Оп. 20. Спр. 2264. Тезисы к докладам, письма, докладные записки Народного комиссариата просвещения УССР в ЦК КП(б)У о состоянии высшего образования на Украине, организации научно-исследовательской кафедры марксизма и Украинской сельскохозяйственной академии в г. Киеве, работе Президиума Академии наук УССР, превращении Киево-Печерской лавры в историко- культурный заповедник и др. вопросам (11. 01. 1926 – 31. 12. 1926). 256 арк.

Рубльов О. Західноукраїнська інтелігенція у загальнонаціональних політичних та культурних процесах (1914–1939 рр.). К.: Ін-т історії України НАН України, 2004. 648 с.

Полонська-Василенко Н. Історія Академії наук. Мюнхен, 1957. 123 с.

Верстюк В., Пиріг Р. М. С. Грушевський. Коротка хроніка життя та діяльності. К.: Ін-т укр. археографії АН України, 1996. 160 с.

Грушевський М. Початки громадянства (Генетична соціологія). Україна. 1925. Кн. 3. С. 152–155.

Колесник І. Українська історіографія (ХVІІІ – початок ХХ століття): навч. посіб. для студ. вузів. К.: Ґенеза, 2000. 256 с.

Лисяк-Рудницький І. Формування українського народу й нації. Лисяк-Рудницький І. Історичні есе. К.: Основа, 1994. Т. 1. 424 с.

Ф. 166. Народний Комісаріат Освіти УСРР (НКО УСРР). Оп. 4. Спр. 236. Проект положення про Всеукраїнський науковий комітет. Доповідь про роботу Українського соціологічного інституту і дослідної кафедри історії української загальної культури. Листування з науковими установами РРФСР і України про видання наукових бюлетенів, проведення наукових робіт та екскурсій, обмін інформаціями (24 січня – 23 грудня 1924 р). 784 арк.

Історична Секція Української Академії Наук в 1925 році. Україна. 1926. Кн. 1. С. 162–163.

Оглоблин О. Українська історіографія на Наддніпрянській Україні в 1920–1930-х роках. Український історик. 2003. № 1–5 (156–160). С. 92–140.

Ф. 357. Грушевський Михайло Сергійович. Спр. 70. Повідомлення про запланований виїзд у Київ. 2. 01. 1924. 1 арк.

Історичні установи Української Академії наук. Археографічна комісія. Україна. 1927. Кн. 6. С. 191–194.

Науково-дослідна катедра історії України в Києві. Звідомлення за рр. 1925–26. Україна. 1926. Кн. 4. С. 193–195.

Василенко М. Рецензія на працю М. Грушевського «Історія України-Руси». Т. 8. Україна. 1925. Кн. 5. С. 158–159.

Ф. Х. Всеукраїнська Академія наук. Спр. 15427–15443. Листи Абрамовича Д., Гнатюка В., Гроховецького Д. та ін. до редакції журналу «Україна». 1927–1928 рр. 20 арк.

Кабінет примітивної культури. Україна. 1929. Кн. 4. С. 213–215.

Матяш І. Катерина Грушевська: Життя і діяльність. К.: Україна, 2004. 238 с.

Грушевська К. До взаємин між загальним та спеціальним народознавством. Первісне громадянство. 1928. Кн. 2–3. С. 86–98.

Ф. Х. Всеукраїнська Академія наук. Спр. 17503. Колесса Філарет. Другий Конгрес слов’янських географів і етнографів. 2–12 червня 1927 р. 38 арк.

Копержинський К. До питань систематики і термінології в народознавстві. Первісне громадянство. 1928. Кн. 2–3. С. 99–102.

Грушевський М. Береження і дослідження побутового і фольклорного матеріалу як відповідальне державне завдання. Україна. 1925. Кн. 5. С. 1–13.

Етнографічна секція краєзнавчого гуртка Київського інституту Народної освіти. Україна. 1927. Кн. 6. С. 201.

Осібна гадка акад. М. М. Грушевського до протоколу Спільного зібрання ВУАН 17 жовтня, зачитаного на засіданні 31 жовтня 1927 р., в справі непорозумінь з Президією та Правлінням ВУАН. Сохань П., Ульяновський В., Кіржаєв С. М. С. Грушевський і Academia. К.: Ін-т укр. археографії АН України, 1993. С. 242–243.

Хроніка. Україна. 1928. Кн. 2. С. 168–183.

Катедра Історії Українського Народу Всеукраїнської Академії Наук (ВУАН). Україна. 1925. Кн. 1–2. С. 222–223.

Оглоблин О. Слабченко Михайло. Енциклопедія українознавства: Перевидання в Україні / НАН України, Ін-т укр. археографії. Репр. відтворення. Львів, Париж, Нью-Йорк, 1976. Т. 8. Ч. ІІ. С. 2876.

Оглоблин О. Студії з історії України: Статті і джерельні матеріали / Укр. іст. т-во, Укр. вільна академія наук у США, Історична секція; Ред. Л. Винар. Нью-Йорк – Київ – Торонто, 1995. 291 с.

Курас І., Водотика С. Академік М. Є. Слабченко. Український історичний журнал. 1993. № 11–12. С. 92–108.

Ф. 66. Українська Академія наук. Оп. 1. 1921–1926 рр. Спр. 2. Отчеты Днепропетровской и Нежинской научно-исследовательских кафедр украиноведения за 1926 г. 38 арк.

Науково-дослідна катедра українознавства в м. Дніпропетровськім за рр. 1925–1926. Україна. 1927. № 1–2. С. 223–225.

Хроніка. Україна. 1926. Кн. 1. С. 170–182.

Хроніка. Україна. 1925. Кн. 3. С. 179–181.

Хроніка. Україна. 1925. Кн. 6. С. 170–175.

Ф. 166. Народний Комісаріат Освіти УСРР (НКО УСРР). Оп. 3. Спр. 436. Випис з протоколу президії Укрнауки та доповідна записка про організацію кафедри історії української культури при Одеському інституті народної освіти (15 листопада 1923 р. – 13 липня 1925 р.). 15 арк.

Матеріал про стан українізації по місту Дніпропетровському. Дніпропетровськ: Вид-во Президії Дніпропетр. міськради, 1928. 22 с.

Масненко В. Історична думка та націотворення в Україні (кін. ХІХ – перша третина ХХ ст.). Черкаси: Відлуння-Плюс, 2001. 439 с.

Солдатенко В. У пошуках соціальної і національної гармонії (ескізи до історії українського комунізму). К.: ІПіЕНД, 1992. 360 с.

Смирнова Н. Социально-культурное многообразие в зеркале методологи. Общественные науки и современность. 1993. № 3. С. 79–80.

Коммунистическая партия Советского Союза в резолюциях и решениях съездов, конференций и пленумов ЦК. 1898–1970. 8-е изд., доп., испр. М.: Прогресс, 1970. Т. 2. 550 с.

Калакура Я. Українська історіографія: Курс лекцій. К.: Ґенеза, 2004. 495 с.

Токар Л. Українознавство в системі наук і навчальних дисциплін. Українознавство. 2003. № 2–3 (7–8). С. 47–52.

Старовойт І. С. Західноєвропейська і українська ментальність. Тернопіль, 1995. 210 с. 63. Хроніка. Україна. 1926. Кн. 5. С. 163–169.

Ленин В. И. Полное собрание сочинений. М., 1971. Т. 19. 580 с.

Білаc І. Репресивно-каральна система в Україні. 1917–1953. К.: Генеза, 1994. Кн. 1. 280 с.

Войцехівська І. Володимир Іконников: джерелознавчі студії. К., 1999. 360 с.

Ф. 166. Народний Комісаріат Освіти УСРР (НКО УСРР). Оп. 7. Спр. 245. Матеріали ІІ Всеукраїнської конференції викладачів суспільствознавства вузів (протоколи та доповіді) і протоколи засідання Державного науково-методологічного комітету (21 жовтня 1927 р. 6 травня 1929 р.). 36 арк.

Яворський М. Нарис історії України. К.: Держвидав України, 1923. Ч. І. 180 с.

Санцевич А. Концепция истории Украины М. И. Яворского и судьба ученого России в ХХ веке: Судьбы исторической науки. М.: Прогресс, 1996. 210 с.

У центральну атестаційну комісію ГУЛАГ НКВС з. к. Яворського Матвія Івановича. Репресоване відродження. К.: Основи, 1993. 330 с.

Гермайзе О. 1-ша всесоюзна конференція істориків-марксистів у Москві. Україна. 1929. Кн. 3. С. 173– 174.

Ф. 1. Центральний Комітет Комуністичної партії України. Відділи Центрального Комітету КП(б)У. Оп. 20. Спр. 2924. Докладная записка Всеукраинской Академии наук в ЦК КП(б)У о Всесоюзной конференции историков-марксистов (28. 12. 1928 – 4. 01. 1929). 40 арк.

Коммунистическая партия Советского Союза в резолюциях и решениях съездов, конференций и пленумов ЦК. 1898–1970. 8-е изд., доп., испр. М.: Прогресс, 1970. Т. 2. 550 с.

Вороненко В., Кістерська Л., Матвєєва Л., Усенко І. Другий президент: історико-біографічний нарис про М. І. Василенка. Вісник АН УРСР. 1990. № 2. С. 69–71.

Комуністична партія України в резолюціях і рішеннях з’їздів, конференцій, пленумів ЦК (1918–1941). К.: Знання, 1976. Т. 1. 507 с.

Ф. 166. Народний Комісаріат Освіти УСРР (НКО УСРР). Оп. 4. Спр. 244. Матеріали про роботу Всеукраїнської Академії наук (статути, плани, доповіді, звіти, кошториси, доповідні записки, списки дійсних членів та співробітників, листування). Список наукових робітників 4 та 5-ї категорій по вузах України. 1924 р. (5 лютого 1924 р. – 23 березня 1926 р.). 493 арк.

Шаповал Ю. Україна ХХ століття: Особи та події в контексті важкої історії / Центр іст. політології Ін-ту політ. і етнонац. досліджень НАН України; Переяслав-Хмельницький держ. пед. ін-т ім. Г. Сковороди. К.: Ґенеза, 2001. 560 с.

Історія Національної Академії наук України, 1924–1928: Документи і матеріали / НАН України, Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського та ін. / Упоряд. В. Кучмаренко та ін. К.: НБУВ, 1998. 762 с.

Ф. 1. Центральний Комітет Комуністичноїпартії України. Відділи Центрального Комітету КП(б)У. Оп. 20. Спр. 2008. Циркулярные письма, проекты постановлений ЦК КП(б)У, СНК УССР, тезисы докладов, обзоры, справки партийных, советских, комсомольских органов и учреждений по вопросам народного образования, деятельности Главполитпросвета, подготовке специализированных кадров народного хазяйства. В деле имеется докладная записка Наркомпросса УССР «О реорганизации Украинской Академии наук» (12. 01. 1925 – 17. 12. 1925). 212 арк.

Ф. 1. Центральний Комітет Комуністичної партії України. Відділи Центрального Комітету КП(б)У. Оп. 20. Спр. 2923. Протоколы Комиссии Политбюро ЦК КП(б)У о работе Всеукраинской Академии наук (ВУАН). Выводы и предложения Народного комиссариата просвещения УССР в ЦК КП(б)У о состоянии и работе ВУАН (31. 01. 1929 – 27. 05. 1929). 52 арк.

Ф. 166. Народний Комісаріат Освіти УСРР (НКО УСРР). Оп. 4. Спр. 244. Матеріали про роботу Всеукраїнської Академії наук (статути, плани, доповіді, звіти, кошториси, доповідні записки, списки дійсних членів та співробітників, листування). Список наукових робітників 4 та 5-ї категорій по вузах України. 1924 р. (5 лютого 1924 р. – 23 березня 1926 р.). 493 арк.

Ф. 1. Центральний Комітет Комуністичної партії України. Відділи Центрального Комітету КП(б)У. Оп. 20. Спр. 2705. Докладные записки Агитпропа ЦК КП(б)У, Наркомпросса УССР, выписки из протоколов заседаний Политбюро ЦК КП(б)У, письма академиков о состоянии и деятельности Академии наук УССР. В деле имеется циркулярное письмо Комиссии Политбюро ЦК ВКП(б) всем партийным организациям о мероприятиях в связи с выборами в Академию наук СССР (04. 01. 1928 – 19. 12. 1928). 40 арк.

Білінський Я. Совєтизація Української Академії наук (1928–1987). 125 років київської української академічної традиції (1861–1965) / Укр. Вільна Академія наук у США. Нью-Йорк, 1993. 642 с.

Ф. 362. Студинський Кирило. Оп. 1. Спр. 378. Листи Савченка Федора. Т. І. 1926–1929 рр. 230 арк.

Санцевич А. Концепция истории Украины М. И. Яворского и судьба ученого России в ХХ веке: Судьбы исторической науки. М.: Прогресс, 1996. 210 с.

Полонська-Василенко Н. Українська Академія Наук. Мюнхен: Ін-т для вивч. історії та культури СССР, 1955. Ч. І. 320 с.

Ф. 166. Народний Комісаріат Освіти УСРР (НКО УСРР). Оп. 1. Спр. 863. Кошторис видатків перепису книжкових магазинів і складів при видавництвах м. Києва та список книжкових магазинів і видавництв, взятих на облік (червень – серпень 1919 р). 154 арк.

Ленин В. И. Полное собрание сочинений. М., 1972. Т. 24. 550 с.

КПСС: Двенадцатый съезд. М.: Прогресс, 1963. 714 с.

Кравчук М. Теорія держави і права. Тернопіль: Економічна думка, 1999. 250 с.

Всем Р. Р. Лубенского округа Чернуховский район, тов. Шаревскому. Плющ В. Боротьба за українську державу під совєтською владою. Лондон: Українська видавнича спілка, 1973. 173 с.

Ф. 362. Студинський Кирило. Оп. 1. Спр. 378. Листи Савченка Федора. Т. І. 1926–1929 рр. 230 арк.

Пристайко В., Шаповал Ю. Михайло Грушевський і ГПУ-НКВД. Трагічне десятиліття: 1924 – 1934 / НАН України, СБ України, Укр. іст. т-во. К.: Україна, 1996. 336 с.

Протокол допиту М. Грушевського головою ГПУ УСРР В. Балицьким від 3.04. 1931 р. Пристайко В., Шаповал Ю. Михайло Грушевський і ГПУ-НКВД. Трагічне десятиліття: 1924–1934 / НАН України, СБ України, Укр. іст. т-во. К.: Україна, 1996. С. 258–261.

Ф. 232. Пеленський Є.-Ю. Спр. 75. Маланюк Є. Листи до Пеленського Є. Т. І. 1933 р. 30 арк.; Т. ІІ. 1933 р. 22 арк.; Т. ІІІ. 1933–1935, 1937 рр. 19 арк.

Історія Академії наук України, 1918–1923: Документи і матеріали / НАН України, Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського та ін. / Упоряд. В. Кучмаренко та ін. К.: НБУВ, 1994. 640 с.

Коцур В. Вплив українізації на розвиток освіти в 20-ті – 30-ті рр. ХХ ст. Історіографія проблеми. Питання історії, історіографії, джерелознавства Центральної та Східної Європи. Зб. наук. пр. Чернівці: Вид-во Чернів. ун-ту, 2000. Вип. 1. 287 с.

Сергійчук В. «Українізація Росії». Політичне ошуканство українців російською більшовицькою владою в 1923–1932 роках. К.: Українська видавнича спілка, 2000. 232 с.

Оглоблин О. Як большевики руйнували українську історичну науку. Український історик. 2000. № 1–3 (144–146). С. 33–38.

Шаповал Ю. «Єжовщина». Довідник з історії України. 2 вид., доопрац. і допов. / За ред. І. Підкови і Р. Шуста. К.: Ґенеза, 2002. С. 238.

Полонська-Василенко Н. Історична наука в Україні за совєтської доби та доля істориків: Зб. на пошану укр. учен., знищених большевицькою Москвою. Париж – Чикаго, 1962. 214 с.

Про підсумки українізації. З резолюції Пленуму ЦК КП(б)У. 2–6 червня 1926. Історія української культури: Зб. м-лів і док. / За ред. С. М. Клапчука, В. Ф. Остафійчука. К.: Вища школа, 2000. 607 с.

Кульчицький С. Україна між двома війнами (1921–1939 рр.). К.: Видав. дім «Альтернативи», 1999. 350 с.

Плющ В. Боротьба за Українську державу під совєтською владою. Лондон: Українська видавнича спілка, 1973. 173 с.

Зеров М. Історія українського письменства / Упоряд. М. Сулима. К.: Основи, 2003. 1301 с.

Скрипник М. Нові лінії в національно-культурному будівництві. Статті і промови з національного питання / Упоряд. І. Кошелівець. Б. м., 1974. С. 201–229.

Плющ В. Боротьба за Українську державу під совєтською владою. Лондон: Українська видавнича спілка, 1973. 173 с.

Голодомор 1932–33 років в Україні. Документи і матеріали / Упоряд. Р. Я. Пиріг. К.: Вид. дім «Києво- Могилянська академія», 2007. 1125 с.

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-04-28